Article •  01.12.2021

Технофермер. Чому варто стежити за новими агротехнологіями?

В’ячеслав Мажуга пригадує свій шлях в інтерв'ю в рамках проєкту Corteva Agriscience та НВ «Аграрна історія успішного бізнесу». Мета задуму — показати чим живуть фермери, напрями розвитку сільського господарства, та чи є в галузі місце для нових технологій.

 

Це виглядало як найгірше, найризикованіше рішення у житті братів В’ячеслава та Олександра Мажуг. У розпал глобальної кризи 2008 року вони засновують фермерське господарство «Полісся Агрогруп» на Чернігівщині. Зрозуміло, мало хто тоді міг передбачити, що на світ очікує економічне потрясіння розміром у Велику депресію. Проте було цілком очевидно, що український агробізнес на той час перебував у стагнації — падали врожаї, уряд обмежив експорт, а світові ціни знижувалися. Тим не менш, Мажуги пішли на ризик та перемогли.

 

«Кризу ми більш-менш пройшли, навіть з заробітком. Хоча викликів було чимало. Коли в економіці почалися проблеми, ми були у кредитних боргах. За фахом я фінансист, тож зміг домовитися з банками про реструктуризацію кредитних займів. Мені пішли назустріч. Ринок тоді був в’ялим аж до 2010 року, часом навіть реалізувати готову продукцію було складно».

 

Ваш перший крок в агробізнес, який він і скільки вам коштував? Чим ви ризикували?

 

Я звільнився з посади керівника відділу продажів міжнародної FMCG компанії і вклав приблизно 15 тисяч доларів у нову для себе справу. Викупив колективне господарство, яке на момент продажу вже не функціонувало. Коли колгоспи розпалися, по факту на землі не було кому працювати — всім було байдуже. Ми починали обробляти 50 га, потім збільшили до 100, 200 гa. На той момент аграрні компанії ще тільки-но почали з’являтися на ринку, а селяни сіяли картоплю, жито, пшеницю. Ми ж вирішили почати з сої.

Чому? Як для Чернігівщини це виглядає нестандартним рішенням.

Ми шукали свою «родзинку». Так, соя на півночі була новою, маловідомою культурою. Тоді в Україні переважали сорти адаптовані до клімату південних регіонів. На Чернігівщині був ризик, що соя не дозріє. Але я вибрав насіння, яке дало нам результат. Ми перші почали з сої, а вже рік-два по тому й інші аграрії почали засівати цю культуру. Я зробив ставку на цю культуру і не помилився, адже на той момент у неї була висока стабільна ціна — 600 доларів за тонну. Тепер ми сіємо пшеницю, кукурудзу, ріпак та соняшник.

 

Скільки людей працює в компанії, що обробляє 1,3 тис. га? Як утримуєте молоді кадри?

 

У нас колектив невеликий — наприклад, в обробітку зайняті 5 механізаторів. Більшість працівників взагалі — це місцева молодь. За рік вони заробляють в середньому від 100 до 150 тисяч гривень. Я намагаюсь зробити так, щоб їм було цікаво працювати на батьківщині, а не шукати роботу в інших країнах.

 

Останні дослідження Corteva Agriscience спільно з Financial Times Group показують, що сталий розвиток є пріоритетним для європейських споживачів та фермерів. Ви вважаєте за можливе рушити за цим трендом? Чи Україні зарано замислюватися над ним?

 

Звісно, я обома руками за сталий розвиток. Я дотримуюсь всіх відповідних нормативів, і в моїй практиці не було такого, щоб зерно, кукурудзу чи соняшник перевірили і сказали, що, наприклад, у мене завищені показники заборонених препаратів. Кожна культура має потребу у мікро- і макро-елементах, тому я вибудовую сівозміну так, щоб розрахувати потреби рослин і забезпечити їх необхідним ростовим матеріалом.

 

Ми не перебільшуємо ні в чому. Зокрема, ми використовуємо іноваційні засоби захисту від Corteva Agriscience, які дозволяють ефективно вирішувати проблеми зі шкідниками та хворобами дбайливо до рослини, без зайвої кількості препаратів у ґрунті. Так само після збору урожаю ми дбаємо про землю. Не вивозимо з полів органічні залишки рослин чи солому, а робимо мульчування. Наша земля не перезимовує оголеною — вона вкрита масою, яка перегниває і повертає ґрунт до здорового природнього стану.

 

У цих же дослідженнях говориться про те, що одним з трендів сталого розвитку будуть рослини, отримані новими методами селекції. Ви слідкуєте за новинками та з яким результатом?

 

Слідкую, бо світовий ринок у цьому напрямку щороку змінюється. Сію нові сорти пшениці та гібриди, вивчаю їхній розвиток, спостерігаю за можливості на ділянках в інших господарствах. У мене маленьке господарство, я працюю без агронома і особисто слідкую за цим процесом. Можу проконсультуватися з агрономом, але рішення прийматиму самостійно. Але перевагу надаю лише продукції компаній з великим досвідом і кредитом довіри. Наприклад, ми купуємо у Corteva насіння бренду Pioneer®, в якості якого ми впевнені.

Які новітні технології ви залучаєте?

 

Ми використовуємо GPS-моніторинг, автопілоти, повну картографію полів, робимо і точний аналіз ґрунтів. Повне відстеження полів при збиранні дозволяє нам з легкістю переходити на точне землеробство. Та в повному обсязі точним землеробством ми поки не користуємося, але сівалки за потреби вносять паралельно добрива і мікрогранули. Все це відбувається автоматично, в процесі посіву. Так що технічно ми максимально забезпечені. І впевнені, що сучасний підхід до ведення господарства дозволяє забезпечити сталий розвиток як нашої компанії, так і громади, і цілої країни.

 

Джерело: НВ