Кліматичний виклик 2025 року та економічна дилема українського землеробства - колонка Олександри Бєлаш, керівниці відділу маркетингу Corteva Agriscience в Україні, для Liga.net
Сезон 2025 року чітко окреслив кілька ключових тенденцій, які формують сучасне українське землеробство і показують, як аграрії адаптувалися до нових реалій і вже четвертий рік працюють в умовах зруйнованої логістики, замінувань полів та обстрілів.
Головним трендом сезону стало повернення до традиційних культур, насамперед кукурудзи. Ще восени 2024 року було зрозуміло, що аграрії роблять ставку на цю культуру: стабільні канали експорту та хороша врожайність минулого року підштовхнули господарства збільшити площі. За даними Держстату, влітку 2025 року вони сягнули 4,5 млн га проти 4 млн га роком раніше. Зокрема, спостерігалося зростання попиту на насіння кукурудзи бренду Pioneer®.
Утім, реальність виявилася складнішою. І найбільшим викликом для більшості фермерів України цього року був кліматичний.
Сезон 2025 року став черговим доказом того, що погода здатна ламати прогнози навіть найдосвідченіших аграріїв. Посушливе літо та нерівномірний розподіл опадів зробили аграрний пейзаж країни контрастним: якщо на заході та півночі країни прохолода врятувала врожай навіть за дефіциту вологи, то південь і схід суттєво постраждали від посухи, яка вплинула на врожайність. Посуха влітку та затяжні дощі восени змістили збиральну кампанію майже на місяць. Станом на середину листопада значна частина кукурудзи все ще стоїть у полях, а зібрані врожаї мають вищу вологість, ніж очікувалося.
Це означає додаткові витрати на сушіння – фактор, про який аграрії майже забули останні два роки, адже в попередні роки осінні місяці були переважно посушливі. Цього року вартість сушіння стає суттєвим викликом.
Додається і глобальний контекст: рекордні врожаї Південної Америки стримують зростання цін, тож прибутковість кукурудзи може виявитися нижчою за очікування. Хоча не варто прогнозувати відкат – повернення до кукурудзи вже відбулось. Тим більше, що соя повністю виправдала очікування: у багатьох регіонах врожайність виявилася нижчою за прогнозовану, а запровадження експортного мита додало аграріям невизначеності. У результаті для частини господарств є ймовірність перерозподілу площ на користь кукурудзи в наступному сезоні.
Соняшник, який у перші роки війни залишався тихою гаванню для аграріїв, цього сезону теж відчув удар клімату. Посуха, що почалася ще навесні, особливо в південних регіонах, суттєво знизила врожайність. Водночас культура зберігає економічну привабливість завдяки розвиненому внутрішньому переробному ринку, тож відмови від соняшника не прогнозується. Немає підстав вважати, що через погодні умови аграрії відмовлятимуться від соняшника, адже у нас майже кожен сезон непередбачуваний і абсолютно особливий. Оскільки далеко не в усіх регіонах через погодний вплив є можливість збільшити, наприклад, посіви зернових, соняшник продовжить займати чільне місце у виборі аграріїв.
Утім, затягнуті жнива та невизначеність із цінами змусили аграріїв відтермінувати рішення щодо закупівель на наступний рік. Багато хто не поспішає продавати врожай, окрім тих, хто має форвардні контракти. Це знижує активність на ринку, порівнюючи з четвертим кварталом минулого року.
Водночас попит на якісні засоби захисту та перевірене насіння залишається стабільним – аграрії розуміють, що інвестиції в технології напряму впливають на результат. Також я б зазначила, що через складні погодні умови цього року ми спостерігали збільшення зацікавленості фермерів у біологічних препаратах, зокрема в тих, які допомагають долати наслідки анабіотичних викликів і забезпечувати високу продуктивність та якість сільськогосподарської продукції. Чи спостерігатиметься такий самий попит наступного року, сказати важко, адже все залежатиме від погоди та, відповідно, від наявності потреби в таких препаратах. Але зацікавленість фермерів явно є.
Загалом сезон 2025 року вкотре довів: аграрний бізнес в Україні живе в умовах постійної адаптації. Пристосувавшись до роботи в умовах війни, аграрії мають постійно коригувати свою роботу відповідно до кліматичних викликів, шукаючи баланс між короткостроковою економією та довгостроковою стабільністю. Саме цей підхід визначатиме наступний сезон.