01.09.2021

Жіноче лідерство як ключовий фактор продовольчої безпеки

Womens-leadership-as-a-key

Колонка Анни Бабіч, менеджера з корпоративних комунікацій у Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience, у виданні "Бізнес"

Світова економіка поступово починає виходити з глибини пандемії, і сьогодні як ніколи важливо мобілізувати сільську робочу силу, особливо жінок, у процес її відновлення. Сільські жінки – це чверть населення всього світу та приблизно 43% працівників світової аграрної індустрії. За різноманітністю полиць супермаркетів стоїть важлива і важка жіноча праця. Вона ж стоїть і за продовольчою безпекою, яка в Україні наразі висока. У 2020 році країна посіла 54 місце серед 113 країн у Глобальному індексі продовольчої безпеки, розробленому The Economist Intelligence Unit за підтримки міжнародної науково-дослідницької сільськогосподарської компанії Cortevа Agriscience.

 

Індекс розглядає продовольчу безпеку не лише в контексті доступності та якості продуктів харчування, але й доходів та економічної і гендерної нерівності, різноманітності стану навколишнього середовища і природних ресурсів, звертає увагу на системні прогалини та на посилення їх впливу на продовольчі системи через COVID-19. І поки за результатами аналізу глобальна продовольча безпека знижується вже другий рік поспіль, показники України в рейтингу з минулого року дещо покращились.

Роль жінок в цьому позитивному тренді беззаперечна, адже саме вони часто є рушієм громад, силою, яка дозволяє тримати на плаву цілі села. Проте, офіційні цифри говорять інакше – за підрахунками уряду, частка жінок, які очолюють сімейне фермерське господарство в Україні, складає всього 10%. Лише третина кооперативів, які отримали державну підтримку, очолюється жінками, а в багатьох галузях зарплати жінок нижчі за зарплати чоловіків, які виконують такі самі роботи. І це – тільки офіційно зареєстровані дані. Чимало жінок виконують сільськогосподарські роботи без офіційного оформлення, тож реальну статистику доволі важко порахувати. При цьому, сільські жінки не мають навіть тих зручностей, які доступні жінкам в містах: доступу до вищих закладів освіти, якісних медичних послуг, фінансів тощо. Така ж ситуація спостерігається в багатьох частинах світу, тож забезпечення рівних прав та можливостей для сільських жінок є глобальною проблемою. Та навіть в подеяких випадках наявності цих умов, часто сільським жінкам не вистачає віри в себе, партнерської чи менторської підтримки.

Саме тому важливо підтримувати і розвивати жіноче лідерство в селах, створювати можливості для доступу до нових знань, залучення фінансів для розвитку підприємницької діяльності. Підтримка не має обмежуватися виключно грантовою допомогою – освітня складова є значущою. Мало дати гроші – потрібно навчити визначити мету, доцільність бізнесу, правильно розрахувати та скеровувати ресурси, показати шляхи розвитку. Мало навчити – треба «зарядити», сформувати впевненість у власних силах, мотивувати. Процес становлення успішного жіночого підприємництва на селі доволі складний. Дехто може впоратися самостійно. Але більшості потрібна допомога в тому чи інакшому вигляді. Та у кінцевому результаті навіть одне успішне жіноче підприємство на селі є запорукою добробуту не лише однієї родини - громади.

Тетяна Страмнова – сьогодні власниця козиної ферми «Коза Амальтея» на Херсонщині, переселенка з Донбасу, до певного часу ніколи не була пов'язана із сільським господарством. За фахом - операторка електронно-обчислюваних машин, закінчила курси бухгалтера та працювала художницею-дизайнеркою. Народження дітей з ментальними особливостями спонукало жінку зайнятися птахівництвом для власних потреб, а згодом – організувати контактну козину ферму для сина й доньки та їхніх друзів, адже за рекомендацією педагогів взаємодія з тваринами допомагає дітям розвиватися краще. Тетяна чула від односельчан, що бізнес – це не жіноча справа, розбудувати господарство буде важко, та вона продовжувала мріяти про сироварню. Для реалізації ідеї минулого року Тетяна взяла участь в освітньо-грантовій програмі TalentA, яка ініційована та заснована компанією Corteva Agriscience. Жінка зізнається, що спочатку звернула увагу на можливість отримати грошовий грант виключно для розвитку сироварні, та згодом в ході навчання більшу цінність здобули отримані знання та досвід. Під час занять фермерка модифікувала проєкт, підкреслила соціальну складову, втілила в життя рекомендації, прослухані під час лекцій, вперше розпочала масовий збут продукції. Ментори допомогли переосмислити пріоритети, повірити в себе та свою місію. Завдяки правильному наставництву Тетяна підготувала переможний проєкт та стала фіналісткою програми TalentA-2020. За дев’ять місяців Тетяна облаштувала територію, збільшила поголів’я, що дозволило їй збільшити вихід продукції, розробила методологію навчання особливих діток і вже приймає першу групу – знайомство з тваринами, дегустація сирів та козиного молока викликають позитивні емоції у дітлахів та дорослих. Після першої офіційної події Тетяна телефонує, не стримуючи сліз. Розповідає історію про юного відвідувача, який на початку екскурсії дуже злякався кошеня – така фобія є іноді типовою для особливих дітей. Та згодом малюк осмілішав, почав годувати та гладити тварин. Неочікувана поведінка дуже здивувала мати хлопчика та власницю ферми: «Отже, це все недарма», - каже Тетяна. Вона вірить, що її господарство допоможе особливим дітям знайти покликання та виховати наступне покоління фермерів, яких вона планує працевлаштувати в майбутньому.

І це – один з багатьох прикладів внеску сільських жінок у вирішення проблем власних громад.  Фермерки є основними учасницями трансформаційних змін на селі - в економіці, екології та соціальній сфері, необхідних для сталого розвитку. Вони готові працювати для створення продуктів з доданою цінністю, що орієнтована на вирішення важливих проблем сільських територій, серед яких – створення нових робочих місць, покращання стану навколишнього середовища, розвиток інфраструктури. Для їхнього поступу потрібна лише підтримка - правильно розбудована та мотивуюча.  

Джерело: «Бізнес»