Article •  17.12.2021

Фермер Маргарита Анохіна про спеціальність економіста та покликання агронома

«На програмі TalentA я познайомилися енергійними, цікавими дівчатами, які працюють в агросекторі. В мене теж росте дочка і я хочу, щоб вона залишилася працювати на землі. Впевнена, що за саме за ними майбутнє», — ділиться своїми враженнями Маргарита Анохіна, фінансова директорка приватного підприємства «Лан», що брала участь у освітньо-грантовій програмі TalentA-2021, створеній Corteva Agriscience для фермерок з сільської місцевості.

 

Українські аграрії йдуть на черговий рекорд — станом на кінець листопада зібрано 79,7 млн тонн зерна. Серед лідерів — Дніпропетровщина, господарства якої намолотили майже 5 млн. До цього успіху долучилося і агропідприємство села Чернявщина, Юрівського району, Дніпропетровської області, де понад п’ятнадцять років працює Маргарита Анохіна. Про свою роботу, знання та досвід, що отримала під час навчання на TalentA Маргарита розповіла в рамках проєкту Corteva Agriscience «Аграрна історія успішного бізнесу». Мета задуму — показати чим живуть фермери, напрями розвитку сільського господарства, та чи є в галузі місце для нових технологій.

— Я росла в селі, але понад усе мріяла жити у великому місті. Закінчила школу з золотою медаллю, отримала вищу освіту в Дніпропетровському національному університеті на фізико-математичному факультеті. Вже на 4-му курсі почала по вечорах вчитися ще й на економіці. І недарма, бо саме ці знання дали можливість у 2002 році влаштувалася на роботу у приватну компанію, де згодом я стала головним бухгалтером. Власник мав і агрофірму, тож з 2004 року я і працюю, і живу на селі. Однак вже не тільки веду фінанси, а й інші сфери діяльності нашого аграрного підприємства освоїла. Словом, за фахом — економіст, а за покликанням — агроном.

Початок 2000-х були не найкращими часами для сільського господарства країни. Пригадуєте, якими були ваші перші враження?

Особливо мене вражали крадіжки — тодішні агрономи часто продавали майно просто з поля — колеса, добрива, насіння… Часто стара гвардія радянських «спеціалістів» нічого не шкодувала, їм було байдуже — пропав урожай, то нехай пропадає. Я стала все більше і глибше вивчати, які добрива купувати, насіння, засоби захисту рослин. Втянулася і швидко прийшло розуміння, десь, мабуть, на генетичному рівні, наскільки ж це цікаво, що земля теж трудиться, вона родить, відновлюється, щороку створює щось нове. Це унікальні відчуття, які переживаєш щороку знову і знову.

 

А брак агрономічних знань відчуваєте?

Буває, що й відчуваю. Але зі свого досвіду можу сказати, що агроном — це перш за все носій практичних знань, а не теорії. Велика відповідальність сьогодні бути агрономом, бо галузь стрімко розвивається, треба бути в курсі сучасних тенденцій. Рослини, як і люди, — хворіють, і їхні хвороби теж мутують. Наше підприємство працює з високоякісними препаратами, тому у нас продукція лише відповідальних компаній, які ведуть міжнародні наукові дослідження, дбають про якість, запобігають появі захворювань у майбутнього урожаю. До нас приїздять представники таких компаній як Сorteva Agriscience, і ми отримуємо виключно професійні поради — що сіяти, коли, як краще, які засоби захисту рослин використовувати. Ми вирощуємо ячмінь, пшеницю, кукурудзу і соняшник. Але, здивуєтесь мабуть, та наш директор, наприклад, закінчив медичний університет. Зараз в нашому колективі працює 25 людей, але всі ми зустрілися тут, буквально у полях.

 

І ви продовжуєте вчитися, адже пішли на програму TalentA.

 

Так, на семінарах TalentA я отримала нові знання, які зараз активно використовую в роботі. Це й економіка, маркетинг, юриспруденція, психологія. Знаєте, до віддаленого села не так швидко доходять нововведення, як хотілось би. Ми — невелике господарство, не маємо власного маркетинга, рекламою займаємося по старим взірцям. Сьогодні лише в сфері аграрного страхування пропонують багато корисних і цікавих програм, як то, наприклад, страхування врожаїв на непогоду. В цьому треба розбиратися і я дуже рада, що є програми, які дозволяють отримати сучасні знання віддалено.

Зараз у світі підвищена увага до проблем захисту навколишнього середовища і в одночас посилилися тенденції щодо здорового харчування. Максимальну увагу світ приділяє тепер органічному виробництву та сталому розвитку аграрного сектору.

У мене є ідея проаналізувати ефективність рослини-сидерата у майбутньому використанні на полях. У березні я була у Польщі і помітила, що всі поля там засіяні однією культурою. Я завзята, тому почала активно цікавитися сидератом — ріпаком, який ще до періоду цвітіння, переорюють в ґрунт. Ця покривна рослина збагачує землю, робить її рихлою, запобігає росту бур’янів, захищає від перегріву, виділяє азот і утримує вологу. Звісно, що такий метод підвищує урожайність у природній спосіб. На мою думку, саме за такими рослинами-сидератами екологічне майбутнє.

Дбати про землю важливо, бо є фермери, які зібрали урожай і підпалюють рештки. Щоб не витрачати зайвих коштів — на знищення бур’янів, на проорювання, — простіше кинути сірника, щоб знищити екологію і у власному селі, і у навколишніх господарствах. Попіл летючий і токсичний, осідає де завгодно. Але ж це одноразове використання землі, це вбиває в ній все! Ми свою землю оберігаємо, бо живемо серед людей, які її нам довірили. Звісно, якщо хочеш зберегти землю, щоб і твої діти працювали, а я хочу, щоб моя дочка залишилася працювати на землі, то треба дбати про її ресурс. Наразі наша компанія частково використовує традиційну технологію догляду за ґрунтом — переорюємо, додаємо трохи азоту і всі складники у натуральний спосіб перегнивають. Бо прагнемо й надалі працювати на своїй землі.

Працюєте з власною землею підприємства чи орендуєте паї?

 

Ми обробляємо 2000 г землі, яку орендуємо у місцевих жителів. Частина з них є працівниками нашого підприємства. Місцева громада нам довіряє, бо всі ми і живемо, і працюємо поруч з людьми. Тут бачать, що наше підприємство дбає про всіх. Елементарне, коли село засипає снігом, ми випускаємо свої трактори і прочищаємо дороги до кожного двору. Коли люди хворіють, то звертаються до нас за виплатою орендної плати раніше строку. Якщо сільська рада просить допомоги, то ми не відмовляємо, піклуємся про своє село. Разом з іншими приватними підприємствами ми збираємося і допомагаємо школі чи клубу. Додайте до цього податки, які ми сплачуємо у громаді. Завдяки реформі децентралізації в місцевому бюджеті залишаються земельний податок, єдиний податок, податки з доходів, на виплату орендної плати.

У агробізнесі погода — чи не найголовніше. Мабуть, бувають моменти відчаю, що нагадують про мрію юності - жити у великому місті?

Так, звісно, буває пройде ураган і впаде урожай, а поле у кредиті… Ми з командою можемо кілька днів ходити мовчки, не розмовляємо один з одним, бо душить і відчай, і розпач. Але наша справа — це і пристрасть, і завзятість. Ми любимо те, чим займаємось, ми так живемо. Тут, на цій землі - моя особиста зона комфорту і нічого змінювати у житті я не хочу. Мрію тільки бачити б результат своєї праці.

Джерело: «НВ»