Ігор Сахно
Потужні результати роботи українського аграрного сектору — перші місця на світових ринках зернових та олійних, значні обсяги вироблених продуктів харчування, валютна експортна виручка — це результат щоденної праці фермерів.
Саме на них покладено дуже відповідальне завдання — годувати вже семимільярдне людство, яке до 2050, за підрахунками ООН, збільшиться до майже 10 млрд. І від фермерів вимагають не просто збільшити виробництво продуктів харчування, а й зробити так, щоб продукція була якісною та безпечною, а вплив на довкілля — мінімальним. Незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, вітчизняне сільське господарство досить успішно розвивається, хоча і потребує допомоги як з боку держави, так і консолідації зусиль самих учасників аграрного ринку.
Величезне значення для успішної роботи мають інновації, адже сучасна агрономія постійно розвивається, прогресивні технології дають змогу максимізувати врожаї навіть на найменших площах. Більшість нових розробок, як правило, першими на український ринок залучають великі міжнародні компанії, які вкладають великі інвестиції в науку і мають штат дослідників та можливості випробовувати як принципово нові агрохімічні препарати, так і новітні гібриди чи технологій обробітку землі.
Працюючи разом з такими глобальними корпораціями, фермери отримують доступ до цієї бази знань та інноваційних продуктів. І в найближчому майбутньому у них з’явиться ще більше можливостей для цього — влітку Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо ввезення пестицидів на митну територію України, яким надано зелене світло науковим дослідженням та державним випробовуванням інноваційних засобів рослин. Протягом декількох років, поки цю норму не ухвалили, українські фермери не мали доступу до багатьох сучасних препаратів, які вироблялися на заводах в Європі чи США, та не реєструвалися на території України, бо їх не могли випробувати.
Якщо пригадати історію, то прорив українського фермерства почався із збільшенням врожайності кукурудзи, яке стало можливим завдяки використанню іноземної селекції. Ще в 60‑х роках ХХ сторіччя українські аграрії отримали доступ до всесвітньо відомого вже на той час насіння бренду Pioneer® (зараз належить компанії Corteva Agriscience), яке стало чи не найпершим гібридним насінням, що почали вирощувати українські фермери, виводячи кукурудзу в ранг «цариці полів». Завдяки інвестиціям в понад $ 56 млн передове насіння почало вироблятися в країні з 2013 року завдяки будівництву сучасного насіннєвого комплексу в с. Стасі Полтавської області.
З 2018 року сільгоспвиробники мають додаткову можливість придбати насіння передової генетики компанії Corteva Agriscience, а саме бренду Brevant™ seeds через партнерів дистриб’юторів. Аграрії також отримали доступ до інновацій в засобах захисту рослин, що дає змогу сучасним фермерам значно мінімізувати навантаження на довкілля, а також до світового досвіду та знань — професійні агрономи світового виробника надають безкоштовні консультації своїм клієнтам, супроводжуючи їх від вибору продуктів до збирання врожаю.
Партнерство українських фермерів зі світовими виробниками, зокрема Сorteva, безперечно, вивело українське сільське господарство на новий рівень розвитку. Як працюють сьогодні ті, хто годує наші з вами родини, з якими складнощами та обмеженнями стикаються і чим надихаються — в новому проєкті CortevaAgriscience «Історія успішного агробізнесу».
Мальовниче українське село Піски у Бобровицькому районі розташоване майже на межі Київської та Чернігівської областей. В історії України воно залишило свій значущий слід, адже тут народився відомий поет Павло Тичина. Сьогодні на цих землях хазяйнує Ігор Сахно, власник фермерського господарства з промовистою назвою «Незалежність».
Назва фермерського господарства мабуть була б іншою і не врізалася б в пам’ять людей, якби не історія краю. Річ у тім, що у певний історичний період село Піски було вільним і ніколи не було в підданстві. То ж традиції волелюбства тут передаються з покоління в покоління.
За освітою герой нашої розповіді Ігор Сахно — економіст, а за фахом — аграрій. Як він сам згадує, аграрної освіти не мав і навіть не планував працювати в аграрному секторі. Все сталося випадково, коли на початку невизначених і важких для країни 90‑х років, Ігор разом з товаришем взяли в оренду у тоді ще діючого колгоспу старе приміщення — корівник, і організували в ньому виведення маточного поголів'я гусей. Так тисячне поголів'я гусей висиджувало яйця, а згодом почав функціонувати й інкубаційний цех, де почали виводити гусенят на продаж. Понад 20 років тому назад розпочалася нова історія господарства, пов’язана з обробкою землі. Ми розпитали пана Сахна про те, який шлях він здолав до становлення свого господарства і як переборює виклики сьогодення.
— Скільки у вас нині землі в обробітку?
— Зараз маю 550 га землі. З них — 100 га земель ми отримали під час формування фермерського господарства, коли видавали землю засновникам. На початку нас було двоє, то ж ми отримали по 50 га землі кожний. Інші землі орендуємо у місцевих жителів. З самого початку ми орієнтувалися на вирощування сої та кукурудзи і сьогодні використовуємо так звану американську схему сівозміни: два роки саджаємо і вирощуємо сою, а потім два роки поспіль вирощуємо кукурудзу. Іншими культурами не займаємося.
— Слідкуєте за новітніми розробками збереження та відновлення ґрунтів?
— Так, звичайно. Ми зберігаємо орний шар. Щороку додаємо поживну органіку, яка забезпечує життєдіяльність всіх мікроорганізмів у ґрунті, наприклад, подрібнені та заорані стебла кукурудзи. У нас виходить приблизно 8 т органіки на 1 га, що значно покращує якість і оздоровлює ґрунт.
