5 трендів, що змінюють агробізнес України

Something went wrong. Please try again later...

Українське поле непомітно, але стрімко змінюється. Те, що колись працювало десятиліттями, вже не гарантія врожаю. Кліматичні виклики – довші посухи, різкі температурні коливання, нерівномірні опади – накладаються на руйнування інфраструктури внаслідок війни. У новій реальності традиційні підходи більше не гарантують країні стабільний врожай і змушують українських фермерів адаптуватися швидше, ніж будь-коли раніше.

Водночас агросектор залишається фундаментом економіки: він забезпечує близько 60% валютної виручки країни та є ключовим елементом її відновлення. Стабільних результатів досягають ті фермери, які не протистоїть природі, а працює з нею, спираючись на науку та інновації.

Разом із Сергієм Резніченком, керівником з агрономії та розвитку технологій міжнародної наукової сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience, окреслюємо п’ять ключових трендів, що формують нову архітектуру сучасного агросектору України.

Технологічна відповідь на дефіцит вологи

Глобальний клімат швидко змінюється і стає сухішим. І Україна не виняток. У багатьох регіонах у сезоні 2025 випало значно менше опадів, ніж потрібно для нормального розвитку культур. Частково зруйнована війною система зрошення також не здатна компенсувати нестачу вологи.

Але стабільний урожай залежить не лише від клімату. Він починається зі стартових можливостей самої рослини, закладених в насінні. «Насіння - це найпростіший, але найважливіший елемент системи: якщо культура з самого початку не здатна працювати в умовах спеки та нестачі води, жодні подальші технологічні втручання не забезпечать стабільного результату», - говорить Резніченко.

Саме тому сучасне сільське господарство робить ставку на генетику – гібриди, здатні витримувати посуху й різкі перепади температур. Світові компанії інвестують мільярди доларів у створення гібридів, які можуть рости там, де раніше це було неможливо. В Україні фермери спираються на міжнародний досвід Corteva: їхній насіннєвий бренд Pioneer® присутній на нашому ринку вже понад пів століття, а цього року глобально святкує 100-річчя. «Українські аграрії давно вважають Pioneer® своїм надійним партнером. Зокрема, насіння кукурудзи з лінійки Optimum® AQUAmax® рятує врожай у посушливих регіонах. Рослини ефективніше використовують воду з ґрунту, тож навіть у складних погодних умовах можна отримати стабільний результат», пояснює експерт. Для українських господарств такі рішення - це шанс залишатися серед лідерів експорту зерна навіть у мінливих кліматичних умовах.

Такий підхід формує глобальний тренд: майбутня продовольча стабільність залежить не від розширення площ, а від інтелекту всередині кожної насінини.

«Гонка озброєнь» природи і науки

Бур’яни, шкідники та хвороби еволюціонують так само швидко, як смартфони. Деякі з них вже стали стійкими до 165 діючих речовин гербіцидів, які раніше допомагали фермерам захищати врожаї. Локальні проблеми тепер швидко поширюються між країнами та континентами разом з товарними потоками та змінами клімату.

В Україні ситуацію ускладнює те, що на багатьох полях вирощують одні й ті ж культури з року в рік. Ґрунт виснажується, шкідники і бур’яни адаптуються, а рослини стають більш вразливими. Сучасні препарати мають враховувати цю особливість і швидко та точково реагувати на загрози, при цьому мінімально впливати на ґрунт та довкілля. Система захисту культур переходить від принципу «лікувати» до принципу «попереджати». Насіння ще перед посівом обробляють захисними та поживними компонентами, щоб підвищити стійкість молодих рослин.

«Наше завдання як постачальника якісного захисту полів – зробити так, щоб препарати працювали або як точний лікарській засіб, або як вітаміни для рослини: підтримували її здоров’я та розвиток, одночасно ефективно борючись зі шкідниками та хворобами», – пояснює Сергій Резніченко.

«Вітаміни» для поля

Наука в агросекторі стрімко розвивається. Якщо раніше фермери переважно реагували на появу шкідників і хвороб, то сьогодні більш далекоглядні господарства зосереджуються на зміцненні рослин та їх стійкості за допомогою біологічних продуктів. Деякі з них – живі організми, наприклад як корисні бактерії, тоді як інші – ензими, отримані з природних матеріалів.

Вони доповнюють існуючі агрономічні практики, підвищуючи врожайність, витривалість та захист рослин. Очікується, що до 2035 року біологічні продукти становитимуть близько 25% від загального ринку засобів захисту рослин, а це означає, що цей сегмент зросте з нинішніх 9 мільярдів доларів до 25 мільярдів доларів. З придбанням компаній Stoller та Symborg Corteva Agriscience стала глобальним лідером на ринку біологічних продуктів, що відповідає її прагненню стати лідером у сфері диференційованих сталих рішень для фермерів у всьому світі.

Сергій Резніченко наголошує: «У Corteva ми бачимо ринок біологічних препаратів як одну з ключових можливостей для більш сталого сільського господарства. Наші стратегічні інвестиції в наукові дослідження та розробки спрямовані на створення таких біологічних рішень, які реально допомагають фермерам. Ми тісно співпрацюємо з ними, розуміємо їхні потреби і підтримуємо підхід, який робить виробництво більш стійким. Ми впевнені в потенціалі зростання цього бізнесу».

Врожаї під контролем алгоритмів

Точне землеробство змінює спосіб ухвалення рішень. Завдяки супутниковим знімкам, датчикам і цифровим платформам фермери вже бачать поле не просто як гектари, а як живу мозаїку. Вже не потрібно блукати полями день і ніч, а достатньо глянути зверху і визначити проблемну ділянку. Картинка з супутника чи дрона підкаже, де додати живлення, а де – захист, а також просигналізує про ризики на ранніх етапах, а бортові комп’ютери на польовому обладнанні визначать оптимальну норму внесення добрив і засобів захисту для кожної ділянки. Це допомагає ефективно розподіляти ресурси, планувати витрати і підвищувати врожайність.

Автоматизація та аналітика можуть додати 10–15% продуктивності. Такий підхід змінює саму логіку роботи: фермер не бореться з проблемами, а керує ними наперед – і робить це з точністю до квадратного метра.

«Це процес, що вимагає розуміння своїх полів, аналізу, адаптації. Універсальних рецептів немає. Агрономія – це і наука, і мистецтво: ми тестуємо, аналізуємо, змінюємо – і знову тестуємо», – пояснює Сергій Резніченко.

До 2022 року лише близько 15% українських площ охоплювали ці технології, але війна та обмежені ресурси різко прискорили цифровізацію агросектору. Україна активно рухається в цьому напрямі, адже доступ до цифрових даних забезпечує конкурентність на світових ринках, де виграє не той, хто має більше землі, а той, хто використовує її розумніше.

Безпечне поле

У воєнних умовах українські фермери змушені захищати ґрунти не лише від шкідників і бур’янів, а й від наслідків бойових дій. Якщо в багатьох інших країнах аналіз ґрунту має стандартний профілактичний характер, то в Україні це питання безпеки. За різними оцінками, до чверті сільгоспземель могли зазнати забруднення чи деградації через війну. «Відновлення родючості без ретельної діагностики неможливе. Потрібно знати, що лікувати і якими методами», – зазначає Резніченко.

Міжнародний моніторинг показує: через бойові дії, ерозію та нестачу вологи зменшується частка орних земель із високим рівнем гумусу. Тому акцент зміщується на відновлення родючості – не лише через добрива, а й через щадні методи обробітку, як мінімальна оранка чи використання покривних культур.

Corteva активно допомагає аграріям з прифронтових зон у цьому процесі - аналізує ґрунт в сертифікованій лабораторії та надає рекомендації щодо безпечності та придатності земель до посіву, допомагаючи фермерам приймати рішення, чи можна сіяти взагалі, і які культури обирати для максимальної стійкості та врожайності.

Зрештою, усі ці тренди сходяться в одній точці: зробити українське агровиробництво стійкішим і розумнішим, а українську продукцію – сумісною з визнаними стандартами безпечності, що особливо актуально на фоні інтеграції з ЄС. Від них виграє не лише окремий виробник, а й уся країна: стабільніший врожай, збережена родючість, сильніша продовольча безпека і курс на світові стандарти сталого розвитку.

«Світ не просто змінює агросектор. Він створює новий формат харчової системи людства – більш ефективної, наукової, природоорієнтованої та безпечної. І Україна в цьому процесі є не пасивним учасником, а одним з ключових гравців», - підсумовує Сергій Резніченко.

Інші новини