Article •  09.02.2021

Рекордні ціни. Скільки грошей приносить аграріям продаж зерна

Вартість зернових досягла максимуму через низький урожай в світі і підвищений попит з боку Китаю. Чи зможуть українські аграрії на цьому заробити?

Сайт НВ

Вартість зернових — на максимумі. За даними трейдерів, на початку лютого експортні ціни на пшеницю в українських портах без урахування ПДВ склали близько $280 за тонну, кукурудзу — близько $260 за тонну, а соняшникова олія — близько $1,3 тис. за тонну. Це приблизно на 60% вище в порівнянні з липнем, коли аграрії приступили до збору нового врожаю. У другому місяці літа пшениця коштувала $170−180 за тонну. Чи скористаються аграрії високими цінами, і як це вплине на приплив валюти в країну.

Що вирощують фермери

Перелік популярних культур в Україні багато років не змінюється — це озимі зернові та соняшник, які займають площу по 6 млн га кожен, кукурудза — 5 млн га, а соя та ріпак — по 1 млн га кожна, розповідає керівник відділу маркетингу і комерційної ефективності компанії Corteva Agriscience в Україні Олександр Дмитрієв. Решта культур, додає експерт, займають менші площі.

Соняшник популярний серед українських сільгоспвиробників, Україна посідає перше місце в світі на ринку експорту соняшникової олії. Великим попитом користується кукурудза. У всьому світі зростає попит на більш здорову їжу, більше фермерів вирощують органічну продукцію. Хоча цей ринок є складним і обмеженим, додає директор ОККО Агротрейд Олександр Ніколенко. Ринок нішових культур в Україні також демонструє позитивну динаміку виробництва, споживання та експорту. Серед найбільш затребуваних — сорго, нут, льон, конопля, гірчиця і квасоля. Останнім часом, крім уже традиційного експорту горіхів, аграрії продовжують нарощувати обсяги поставок ягід, додає Ніколенко.

«Україна стабільно входить в ТОП 5 країн-експортерів зернових та олійних культур, на які є значний попит на світовому ринку. Це кукурудза, пшениця, ячмінь, рапс, соняшник, соя. Ці культури забезпечують основний обсяг виробництва і експорту рослинництва», — додає президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

Україна експортує приблизно 30−35% зерна і олійних в Європу, ще близько 30%-35% в країни Північної Африки і Близького Сходу і близько 35−40% - в Китай та інші країни Південно-Східної Азії, каже Горбачов. «Азіатський регіон динамічно розвивається, збільшується ВВП країн регіону, і, відповідно зростають доходи домогосподарств. Також в регіоні зростає населення. Всі ці фактори сприятимуть зростанню попиту і збільшенню українського експорту зерна, олійних і масла в Китай і країни Азії», — додає він.

Ціни будуть знижуватися

Зернові дорожчали з кількох причин. Одна з головних — скорочення врожаю в минулому році через несприятливі погодні умови. У 2020 році в Україні спостерігалася посуха, і однією з причин була безсніжна зима, яка навіть змінила структуру попиту на мінеральні добрива. Як результат, в минулому році аграрії намолотили 65,4 млн тонн зернових і бобових, тоді як роком раніше — 75,1 млн тонн, сказано в звіті Державної служби статистики. Несподівано високим виявився попит на кукурудзу з боку Китаю, де спостерігалося швидке відновлення виробництва свинини після спалаху африканської чуми. Ціни на китайському внутрішньому ринку на кукурудзу виявилися набагато вищими, ніж у всьому світі.

У 2020 році найбільш позитивним моментом стала відсутність періоду екстремально низьких цін на сировину при зборі і короткому післязбиральному періоді тієї чи іншої культури, визнає керівник департаменту маркетингу компанії Bayer Андрій Перчиць. «Це був елемент легкого заробітку для тих, хто зібрав урожай, але з тих чи інших причин не має можливості його зберегти до моменту повернення цін до нормального рівня. Це хороший знак, що наш ринок стає більш цивілізованим. Сподіваюся, що ця тенденція не зупиниться», — говорить експерт.

Посівна цього року буде відрізнятися від торішньої. Олександр Дмитрієв каже, що в минулому році через посушливі погодні умови більшість з сільгоспвиробників віддавали перевагу соняшнику. Але площі посіву даної культури і так знаходяться на максимумі. В цьому році вже, наприклад, скоротилися посіви ріпаку — з 1,2 млн га до 850 тис. га, додає експерт.

Аграрний експорт забезпечує близько 40% валютних надходжень країни, говорить Микола Горбачов. 2/3 від цього показника забезпечують відвантаження зерна та олійних, а також соняшникової олії. У поточному маркетинговому році (з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року), не дивлячись на зниження валового врожаю зерна і олійних в Україні та скорочення експорту, валютна виручка збережеться приблизно на торішньому рівні завдяки значному зростанню цін на світовому ринку, прогнозує Горбачов.

Зараз форвардні контракти на зерно полягають в середньому по $200 за тонну. Передумов для різкого цінового зростання поки що немає, оскільки загальносвітове виробництво зерна в сезоні 2020−2021 маркетингового року, за оцінками аналітиків Міжнародної ради по зерну (IGC), перевищує прогнозовані показники на 5 млн тонн, говорить Олександр Ніколенко. Китайський ринок насичується кукурудзою і попит з боку Піднебесної скоротиться. «Стимулювати цінове зростання може ризик недоотримання прогнозованих обсягів в наступному сезоні, в тому числі через погіршення природних умов», — говорить Ніколенко.

Але є один фактор, який може негативно відбитися на всій зерновій галузі України. Цього року можливе значне зменшення фінансування з боку покупців і експортерів через масові необґрунтовані дефолти українських аграріїв за форвардними контрактами в поточному році. «Частина українських аграріїв, побачивши значне зростання цін на зерно і олійні, піддавшись спокусі, вирішили фактично відмовитися від довгострокових партнерських і взаємовигідних відносин на користь сьогочасної вигоди. У цій ситуації покупці зерна через втрату довіри до такого інструменту, як форвардний контракт, можуть значно скоротити фінансування аграріїв для проведення посівної», — додає Микола Горбачов. Обсяг фінансування з боку покупців і експортерів становив в останні кілька років приблизно $11−12 млрд на рік.

Джерело: НВ