Article •  12.03.2021

Продовольча безпека та гендерна нерівність — чи є зв’язок?

Модель Глобального індексу продовольчої безпеки дає нам ще вагоміший аргумент закликати до гендерної рівності в сільському господарстві. Колонка Анни Бабіч, менеджера з корпоративних комунікацій у Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience.


(на фото Глобальний індекс продовольчої безпеки)

Коли розмова заходить про продовольчу безпеку, більшість замислюється про безпеку харчових продуктів або забезпечення ними. Дійсно, це її складові. Але ви, мабуть, здивуєтеся, коли подивитесь на параметри Глобального індексу продовольчої безпеки — кількісної та якісної моделі порівняльних показників, розробленої The Economist Intelligence Unit (підрозділом досліджень та аналізу The Economist Group, дочірньої компанії газети The Economist) за підтримки світової сільськогосподарської науково-дослідницької компанії Corteva Agriscience.

Індекс розглядає питання доступності, наявності, якості та безпеки продуктів харчування, а також природних ресурсів та стійкості в 113 країнах. Давайте подивимося уважніше — і ми побачимо, що кожна з цих категорій має безліч різних параметрів. Загалом їх аж 59.

Модель справді цікава для вивчення, ви можете дослідити її самостійно. Але дозвольте мені дати вам їжу для роздумів і звернути увагу на один цікавий показник, включений до Індексу — гендерну нерівність. Цей параметр є частиною фактора наявності, і обґрунтування його включення посилається на висновок ФАО про те, що жінки більше страждають від голоду та недоїдання порівняно з чоловіками, а покращений доступ до освітніх та економічних можливостей може покращити результати продовольчої безпеки для жінок та сімей, адже жінки складають значну частину сільськогосподарської робочої сили. Насправді, для тих з нас, хто займається сільським господарством, це твердження не є чимось новим. Ми багато про це чуємо, і деякі з нас працюють над тим, аби покращити ситуацію. Але мені було цікаво з’ясувати, як Індекс математично обчислює взаємозалежність між гендерною рівністю та продовольчою безпекою.

Подивившись на графік з глобальними даними, легко помітити, що чим більша гендерна нерівність (1 = найбільш виражена нерівність), тим менш сприятливим є загальне середовище продовольчої безпеки з його іншими параметрами. Подібну кореляцію ми спостерігаємо між гендерною нерівністю та програмами харчової безпеки, гендерною нерівністю та доступом до ринків і фінансових послуг для сільського господарства, та навіть між гендерною нерівністю та безпекою харчових продуктів.

Ці висновки засновані на джерелах Індексу, таких як ПРООН, ООН, ФАО, Світового банку, СОТ, ВООЗ, ОЕСР та інших, і в значній мірі узгоджуються з результатами дослідження «Глобальні жінки в сільському господарстві», проведеним Corteva Agriscience у 2018 році з метою виявлення світових бар'єрів на шляху до гендерної рівності у сільському господарстві. Результати Індексу відлунням повторюють голоси жінок-фермерок, які кажуть, що вони заробляють менше грошей, ніж їхні колеги-чоловіки, що вони мають менший доступ до фінансування, ніж чоловіки, і що їм не вистачає навчання, необхідного для управління фермами та оптимізації використання технологічного прогресу в сільському господарстві.

Тепер, маючи в своєму розпорядженні модель Глобального індексу продовольчої безпеки, ми маємо ще вагоміший аргумент закликати до гендерної рівності в сільському господарстві. У нас є ще одне, тепер математичне, підтвердження того, що варто зосереджуватись на розширенні можливостей жінок, забезпечуючи розвиток майбутніх поколінь. Надаючи жінкам якісну освіту, ми усуваємо прогалини у їхніх потребах в професійних знаннях, а також надаємо доступ до фінансів, нагороджуючи грантами їхні ідеї з продовольчої безпеки. Та існує чимало способів зробити це, і я закликаю інших членів сільськогосподарського співтовариства звернути увагу на проблему гендерної нерівності та впровадити практики для подолання цього бар'єру для продовольчої безпеки.

Під час дискусій про гендерну нерівність у сільському господарстві я особисто зіткнулася з певним скептицизмом з боку деяких людей щодо зв’язку між цією проблемою та продовольчою безпекою. Слова про значний внесок жінок в сільськогосподарське виробництво та їхні голоси, які борються за справедливість, не сприймалися як надійний аргумент. Опонентам потрібен був чіткий доказ взаємозв'язку між гендерною нерівністю і продовольчою безпекою, який можна було б обчислити. Що ж, тепер вони його мають.

Спеціально для НВ Бізнес