Андре Негрейрос, керівник комерційного підрозділу Центральна та Східна Європа Corteva Agriscience, про іновації до Всесвітнього дня Землі
Ми стоїмо на порозі безпрецедентних глобальних викликів для продовольчої безпеки — від екстремальних погодних умов до економічної кризи та військових конфліктів, — тож потреба в інноваціях у сільському господарстві ще ніколи не була такою нагальною. Сучасна продовольча система, яка здатна прогодувати мільярди людей, працює на межі своїх можливостей, стикаючись з проблемами деградації довкілля, зменшенням площ орних земель та нерівним доступом до поживних харчових продуктів. Якщо говорити про Україну, то повномасштабна війна, яка триває вже третій рік, призводить до суттєвого обмеження кількості продуктів харчування, які виробляє країна. Адже окупація, бойові дії, замінування призвели до втрати 25% від доступних територій, а робота в умовах постійних повітряних тривог та обстрілів, складна економічна ситуація та обмеження експорту значно ускладнили роботу аграріїв на решті території. Про всі ці аспекти ми згадуємо у Всесвітній день Землі, але вони залишаються в центрі нашої уваги кожного дня, коли ми визначаємо пріоритети сталого розвитку та раціонального використання ресурсів нашої планети задля добробуту майбутніх поколінь. Щоб вирішити ці численні виклики та забезпечити стійкість і життєздатність нашої продовольчої системи, інновації повинні впроваджуватися на всіх рівнях сільськогосподарської практики.
Історично інновації відігравали ключову роль у формуванні розвитку сільського господарства. Від механізації обладнання в часи Аграрної революції до впровадження високоврожайних сортів сільськогосподарських культур під час Зеленої революції — кожна епоха інновацій рухала людство вперед, дозволяючи прогодувати чимраз більше населення планети. Однак виклики, з якими ми стикаємося сьогодні, вимагають нової хвилі інновацій, які допоможуть не лише підвищити врожайність, але й захистити довкілля, поліпшити якість харчування та сприяти соціальній справедливості.
На тлі цієї потреби в інноваціях увага все частіше звертається на редагування генів як на потенційну можливість змінити правила гри в сільському господарстві. Такий напрямок, як нові геномні технології (НГТ), пропонує безпрецедентну точність у модифікації генетичного складу культур, що обіцяє революційні зміни в сільськогосподарській практиці. Хоча редагування генів — це лише одна частина інноваційної головоломки, його потенціал для вирішення деяких з найбільш нагальних проблем, що стоять перед сільським господарством, неможливо переоцінити.
НГТ дозволяють дослідникам швидко і доступно розшифровувати складні генетичні коди сільськогосподарських культур. На відміну від ГМО, НГТ передбачає генетичні модифікації в межах одного виду, використовуючи такі методи, як CRISPR-Cas9, без введення чужорідної ДНК з неспоріднених організмів, таким чином зберігаючи генетичну цілісність у межах виду. Розгадавши генетичну комбінацію рослин, вчені можуть визначити бажані ознаки й прискорити процес селекції, вибірково виводячи сорти з такими ознаками, як посухостійкість, стійкість до шкідників і підвищений вміст поживних речовин, так само як це відбувається в природі, тільки швидше. Крім того, НГТ полегшує розробку індивідуальних рішень для конкретних екологічних проблем, гарантуючи, що сільськогосподарські культури можуть процвітати в різноманітних екосистемах, зменшуючи при цьому потребу в хімічних засобах захисту. Крім того, підвищена ефективність НГТ мінімізує вуглецевий слід, пов'язаний з традиційними методами ведення сільського господарства, що сприяє боротьбі зі зміною клімату та побудові більш сталого майбутнього.
У Європейському Союзі, де питання сталого розвитку та охорони довкілля мають першорядне значення, потенціал генного редагування в сільському господарстві тісно пов'язаний із завданнями забезпечення довгострокової сталості сільського господарства. Використовуючи редагування генів разом з іншими інноваційними технологіями, ЄС може досягти своїх амбітних цілей щодо скорочення викидів парникових газів, збільшення біорізноманіття та сприяння розвитку економіки замкненого циклу.
Редагування генів — це не нова концепція, яка обмежується сільським господарством. У медицині вона вже продемонструвала неабиякий потенціал. Наприклад, дослідники успішно використовують метод CRISPR-Cas9 для лікування генетичних захворювань, таких як серповидноклітинна анемія та бета-таласемія, модифікуючи власні клітини пацієнтів для виправлення генетичних мутацій, що лежать в їх основі. Крім того, вчені застосовують методи редагування генів для розробки більш точних методів лікування раку, спрямованих на конкретні генетичні мутації, що спричиняють ріст пухлин. Ці досягнення в медицині підкреслюють трансформаційну силу технології редагування генів і натякають на її величезний потенціал у сільському господарстві. Подібно до того, як редагування генів зробило революцію в охороні здоров'я, воно обіцяє зробити революцію в сільському господарстві, пропонуючи рішення для деяких з найбільш нагальних проблем, що стоять перед нашою продовольчою системою.
Визнаючи потенціал НГТ, вкрай важливо враховувати етичні та регуляторні міркування, пов'язані з їх розвитком, за допомогою суворого нагляду і прозорої комунікації. Спільні зусилля науковців, політиків та інших зацікавлених сторін необхідні для того, щоб забезпечити відповідальне та етичне використання нових технологій, захистити здоров'я людей та цілісність довкілля, гарантуючи світле та успішне майбутнє для наступних поколінь.
