Пшениця дуже чутлива до дефіциту міді. Нестача міді викликаєзатримку росту, хлороз, втрату тургору та в’янення рослин, затримку цвітіння.
Як наслідок, культурні рослини не можуть розкрити до кінця свій генетично закладений потенціал. Рослини відчувають нестачу міді вже при 2,5 – 3 мг/кг сухого ґрунту. А щорічно рослини пшениці виносять з ґрунту міді з урожаєм близько 100 г на 1 га.
Встановлено, що близько 50 % всієї міді в ґрунті є нерозчинною і недоступною для рослин, 30 % входить до складу органічних речовин, 15 % від загальної кількості міді перебуває у вигляді оксидів і лише 5 % є доступними для засвоєння рослинними організмами. А якщо врахувати, що різні типи ґрунтів містять різну кількість доступної міді, ця цифра може бути ще меншою. З підвищенням рН ґрунту доступність міді зменшується, тому на нейтральних і слабколужних ґрунтах рослини відчувають нестачу міді.
Зернові при врожайності 2 т/га виносять до 50 г міді з гектара, а при врожайності 8-10 т/га – більше 500 г. Тому дефіцит міді у рослин пшениці без додаткового внесення мідних добрив можливий і в центральній зоні вирощування пшениці (Київська, Полтавська, Черкаська, Вінницька, Хмельницька області).
Важливо знати, що мідь бере участь у нуклеїновому обміні та значно сприяє засвоєнню азоту та фосфору з добрив. Тобто наявність в рослині доступної міді як мікроелемента приводить до підвищення ефективності таких добрив!